Наукова школа «Методика професійного навчання. Інженерна педагогіка»

Наукова школа «Методика професійного навчання. Інженерна педагогіка» була заснована її теперішнім керівником – ректором Української інженерно-педагогічної академії (УІПА), доктором педагогічним наук, професором Коваленко Оленою Едуардівною у 1996 році.

В основу наукової діяльності школи професора О. Е. Коваленко було закладено розроблену нею нову Концепцію професійно-педагогічної підготовки майбутніх інженерів-педагогів.

Головним постулатом цієї Концепції стало положення про те, що професійно-педагогічна підготовка цих кадрів має розглядатися як система, що забезпечує формування компетентних фахівців цього профілю, які задовольнятимуть сучасним вимогам замовників на ринку праці.

Для створення нової системи професором О. Е. Коваленко були розроблені методичні принципи визначення змісту професійно-педагогічної підготовки згідно з професійно обумовленою структурою особистості фахівців та логікою її побудови відповідно до процесу поетапного формування педагогічних компетентностей.

Концепція Наукової школи полягає в тому, що інженерно-педагогічна освіта повинна розглядатись як суспільно-економічний фактор розвитку економіки країни, оскільки саме вона націлена через систему професійної (професійно-технічної) освіти на відродження потенціалу робочої сили як одного з головних факторів розвитку виробництва.

Згідно з Стратегією розвитку Української інженерно-педагогічної академії на 2020 – 2025 роки основними принципами побудови інженерно-педагогічної галузі освіти є такі:

  • інженерно-педагогічна освіта повинна бути вищою ланкою професійної освіти;
  • інженерно-педагогічна освіта повинна мати ступеневу структуру та наскрізну підготовку кадрів, що включає всі ступені вищої освіти;
  • інженерно-педагогічна освіта повинна базуватися на взаємодії законів педагогіки та законів розвитку виробництва;
  • навчальні плани підготовки фахівців різного рівня повинні відповідати стандартам освіти та бути узгодженими, що дасть можливість здійснити безперервну підготовку фахівців;
  • підготовка інженерно-педагогічних кадрів повинна бути поліфункціональною та базуватися на законах розвитку виробничої галузі та педагогічної науки;
  • повинна бути досягнута глибока інтеграція технічних та гуманітарних знань як у традиційних дисциплінах, так і при запровадженні нових.

Нові ідеї, які з’являються в межах наукової школи, успішно реалізуються і розвиваються багатьма дослідниками по всій країні, що свідчить про провідну роль цієї школи в галузі інженерно-педагогічної освіти.

Основними провідниками та випробувачами ідей наукової школи є науково-педагогічний колектив кафедри педагогіки, методики та менеджменту освіти УІПА: д.пед.н., проф. Брюханова Н.О., д.пед.н., проф. Коваленко Д.В., д.пед.н., проф. Штефан Л.В., к.пед.н., доц. Бакатанова В.Б., к.пед.н. Бачієва Л.О., к.псих.н., доцент Білоцерківська Ю.О., к.пед.н. Божко Н.В., к.пед.н., доц. Ковальська В.С., к.пед.н., доц. Корольова Н.В., к.пед.н., доц. Маркова В.М., к.пед.н., доц. Шемігон Н.Ю., к.пед.н., доц. Шалімова І.М., ст.викл. Варич О.А., ас. Дацун Г.О., ас. Длубовская А.О., ас. Литвин С.В., ас. Литвин О.В.

До 2025 року планується захист 2 докторської дисертації, а також 8 кандидатських дисертацій.

Пріоритетні тематичні напрями на п’ятирічний період.

Сьогодні основними напрямами наукових досліджень, які проводяться в межах наукової школи «Методика професійного навчання. Інженерна педагогіка», є:

  • теоретико-методологічні засади підготовки інженерів-педагогів у нових соціально-економічних умовах;
  • розробка стандартів інженерно-педагогічної освіти;
  • розвиток педагогічного проєктування;
  • оптимізація змісту навчання;
  • психолого-педагогічне та організаційне забезпечення багаторівневої професійної освіти;
  • дидактичні основи формування системи методичної підготовки викладання професійних дисциплін;
  • методичне забезпечення безперервного навчального та виховного процесу;
  • нові педагогічні та інформаційні технології;
  • гуманізація та гуманітарізація навчального процесу;
  • організація самостійної роботи студентів;
  • методи і засоби оцінки рівня знань та вмінь студентів;
  • управління якістю навчального процесу;
  • стандартизація та сертифікація в організації навчання;
  • професійний відбір та проблеми адаптації при багаторівневій підготовці фахівців.

Дослідницька діяльність молодих учених.

Над науковими темами працюють такі молоді вчені:

  • «Формування лідерських компетентностей майбутнього педагога професійного навчання» – Булинін В.О.;
  • «Методика навчання кібербезпеки майбутніх фахівців в галузі комп’ютерної інженерії в процесі професійної підготовки» – Бутенко В.В.;
  • «Формування підприємливості майбутніх викладачів професійної освіти в умовах  змішаного навчання» – Длубовська А.О.;
  • «Формування цінностей здорового способу життя у майбутніх педагогів професійного навчання в процесі підготовки з комп’ютерних дисциплін» –Довгаль Р.Г.
  • «Формування основ педагогічної діяльності у студентів економічних спеціальностей засобами комп’ютерної техніки» – Дурдас К.Г.;
  • «Навчання майбутніх викладачів технічних дисциплін захисту інтелектуальної власності об’єктів інженерно-педагогічної творчості» – Кривцунов Є.П.;
  • «Формування підприємницької компетентності засобами маркетингових комунікацій у слухачів курсів підвищення кваліфікації в службах зайнятості» –Лавошник А.О.;
  • «Методика проєктування персоніфікованого освітнього середовища фахівців комп’ютерного профілю в умовах неформальної освіти» – Лисенко С.В.;
  • «Формування дидактичної компетентності майбутніх інженерів-педагогів комп’ютерного профілю в процесі вивчення педагогічних дисциплін» − Муринович Н.Ю.;
  • «Організаційно-педагогічні умови післядипломної освіти педагогів професійного навчання в галузі харчових технологій» – Нікулін А.С.;
  • «Формування акмеологічної компетентності майбутніх інженерів-педагогів» – Спицин Р.П.

Підготовка наукових кадрів.

За науковим напрямом проходять навчання в аспірантурі академії денної, заочної та вечірньої форм навчання такі молоді вчені: Булинін В.О., Бутенко В.В., Длубовська А.О., Довгаль Р.Г., Дурдас К.Г., Кривцунов Є.П., Лавошник А.О., Лисенко С.В., Муринович Н.Ю., Нікулін А.С., Спицин Р.П.

Дослідницька, інноваційна та виробнича інфраструктури.

  1. Для Наукової школи базовою є кафедра педагогіки, методики та менеджменту освіти.
  2. Для реалізації досліджень Наукової школи базовим є Центр педагогічної та управлінської досконалості для професійної (професійно-технічної) освіти в Україні (далі –Центр). До складу Центру входять: аудиторія педагогічного проєктування, педагогічна лабораторія, аудиторія інноваційних освітніх технологій, навчальна комп’ютерна аудиторія, лекційна аудиторія.
  3. Для реалізації експериментальних досліджень Наукової школи базовим є навчально-науковий центр (далі – ННЦ).

До складу ННЦ входить 6 лабораторій:

  • лабораторія механічної обробки кафедри машинобудування, транспорту та зварювання,
  • лабораторія зварювання кафедри машинобудування, транспорту та зварювання;
  • лабораторія слюсарних робіт та складання кафедри машинобудування, транспорту та зварювання;
  • лабораторія автомобільного транспорту кафедри машинобудування, транспорту та зварювання;
  • електро-радіомонтажна лабораторія (електромонтажна дільниця) кафедри фізики, електротехніки та електроенергетики;
  • електро-радіомонтажна лабораторія (дільниця контролю радіоелектронної апаратури) кафедри теплоенергетики та енергозберігаючих технологій;
  • лабораторія комп’ютерних технологій кафедри інформаційних комп’ютерних технологій і математики;
  • лабораторія швейного виробництва кафедри технологій легкої промисловості.

На їх базі проєктуються сучасні методики навчання в інженерно-педагогічній галузі.

Здійснюється науково-дослідна робота в межах теми «Удосконалення психолого-педагогічної підготовки викладацьких кадрів для системи П(ПТ)О на засадах партнерства» (керівник д.пед.н., проф. Н.О. Брюханова).

Популяризація наукового напряму та науково-технічні заходи.

 Популяризація наукового напряму буде проводитись в межах:

  • профорієнтаційних заходів із випускниками шкіл, закладів професійної (професійно-технічної) і вищої освіти та педагогічними працівниками цих закладів освіти;
  • щорічних заходів «Ніч науки» за участю міської ради м. Харкова;
  • курсів підвищення кваліфікації (стажування) педагогічних працівників, майстрів виробничого навчання системи професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які функціонують на базі академії;
  • курсів підвищення кваліфікації (стажування) співробітників підприємств, організацій та установ;
  • сайту кафедри педагогіки, методики та менеджменту освіти;
  • проведення наукових заходів на кафедрі (конференцій, семінарів, круглих столів, тренінгів);
  • проведення сумісних наукових семінарів з закладами професійної (професійно-технічної) освіти, фахової передвищої та вищої освіти;
  • участі у наукових конференціях міжнародного, всеукраїнського, регіонального рівнях;
  • проведення всеукраїнських студентських конференцій, всеукраїнських студентських олімпіад.

Публікаційна активність.

На наступні п’ять років фахівцями наукової школи планується видання 2 монографій, 2 заявки на гранти; 10 заявок на охоронні документи. Буде надруковано не менше 5 статей кожного року в виданнях, що індексуються в Scopus та Web of Science; не менше 10 статей у зарубіжних наукових виданнях країн ОЕС та Р; не менше 25 статей кожного року у фахових виданнях України.

Наукові видання.

На базі Української інженерно-педагогічної академії видається фаховий збірник наукових праць «Проблеми інженерно-педагогічної освіти», в якому публікуються статті Наукової школи. Він затверджений у переліку фахових видань категорії «Б».

Збірник наукових праць «Проблеми інженерно-педагогічної освіти» відображено в таких базах даних: Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського, Google Scholar, Ulrich’s Periodicals Directory, Index Copernicus.

Надалі планується розвивати цей збірник для подання до науковометричної бази Web of  Science.

Співпраця з бізнесом та промисловістю.

Представники Наукової школи в межах курсів підвищення кваліфікації (стажування) фахівців підприємств (установ та організацій) будуть продовжувати співробітництво з наступними організаціями та підприємствами:

  • комунальне підприємство «Харківський метрополітен»;
  • публічне акціонерне товариство «Укргазвидобудування»;
  • підприємство «Центр СПБ» Харківської обласної громадської організації «Союз працівників сфери безпеки» СПБ;
  • публічне акціонерне товариство «Харківміськгаз»;
  • ТОВ «БАСТІОН-СЕРВІС»;
  • ТОВ «Стальконструкція ЛТД;
  • Публічне акціонерне товариство «Центренерго» Зміївська ТЕС;
  • Приватне акціонерне товариство «АЗОТ»;
  • ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ХАРКІВСЬКА ТЕЦ-5».

Співпраця з міжнародними закладами та організаціями, іноземними фірмами та виробниками.

Для поширення напрацювань Наукової школи викладачі кафедри педагогіки, методики та менеджменту освіти будуть здійснювати міжнародне співробітництво з Європейськими партнерами, результатами якого буде:

  • наукові дослідження в межах отриманого гранту Erasmus+ Capacity Building HE № 609536-EPP-1-2019-1-DE-EPPKA2-CBHE-SP – New mechanisms of partnership-based governance and standardization of vocational teacher education in Ukraine (Нові механізми управління і стандартизації професійної педагогічної освіти в Україні на основі партнерства);
  • робота у семінарі-дискусії проекту Erasmus+ (Німеччина);
  • робота у міжнародній конференції з інженерної педагогіки ICL – The Challenges of the Digital Transformatіon in Education;
  • організація та проведення Першого міжнародного наукового форуму з міжнародною участю «Адаптивні процеси в освіті»;
  • організація та проведення Міжнародної літньої наукової online-школи «Адаптивні процеси в освіті»;
  • зустрічі з зарубіжними партнерами навчальних та наукових міжнародних проєктах.

Продовжуватимуться контакти представників Наукової школи з вченими з Словаччини, Польщі, Болгарії, Німеччини, як в межах наукових конференцій, так і в напрямі пошуку спільних грантів.