Науковці академії

Від УЗПІ до наших днів

	Андреєв Георгій Якович Фахівець у галузі машинобудування. Доктор технічних наук (1966), професор (1962). Державні нагороди СРСР. У березні – серпні 1942 – головний інженер Ворошиловградського паровозобудівного заводу; від серпня 1942 – головний інженер, від 1943 – директор Коломенського машинобудівного заводу; 1946–50 – директор Харківського турбогенераторного заводу. У 1950–54 працював викладачем у Харківському інженерно-економічному інституті; 1954– 64 – Харківський інституті гірничого машинобудування, автоматики і обчислювальної техніки; 1964– 78 – ректор, професор кафедри технології машинобудування, науковий керівник лабораторії автоматизації технологічних процесів у машинобудуванні і лабораторії нових матеріалів Українського заочного політехнічного інституту. Розробив новий метод теплового сполучення і теоретичні основи технології теплового складання нерухомих з’єднань; верстати-напівавтомати для складання колісних пар залізничного транспорту; машини і технологію виробництва склопластикових труб у безперервному потоці.
	Артюх Станіслав Федорович Фахівець у галузі автоматизації ГЕС. Доктор технічних наук (1994), професор (1990). Заслужений діяч науки і техніки України (1996). Державні нагороди СРСР. Закінчив Харківський політехнічний інститут (1958). Працював на Харківському турбінному заводі (1958–70), проектував системи автоматики і регулювання гідротурбін для ДніпроГЕС-2, Київ. та Канівської ГЕС, Київ. ГАЕС, низки ГЕС Норвегії, Польщі і Болгарії. Від 1970 – в Українському заочному політехнічному інституті, Українській інженерно-педагогічній академії : старший викладач (1970–71), доцент (1971–77), заступник декана енергетичного факультету, завідувач кафедри (від 1976), декан енергетичного факультету, проректор з наукової роботи (1977– 78), ректор (1978-2002).
	Арпентьєв Борис Михайлович Фахівець у галузі складальних процесів і якості в машинобудуванні. Професор, доктор технічних наук. Завідувач кафедри (з 1989 до 2008 р.) технологій та управління якістю в машинобудуванні (до 2002 р. технології машинобудування) Української інженерно-педагогічної академії. Відомий роботами зі складання з термовпливом та управління якістю. Він автор понад 150 наукових праць і 45 авторських свідоцтв на винаходи та патентів. Підготував 4 доктори технічних наук і 15 кандидатів технічних наук.
	Нестеров Артем Павлович Фахівець у галузі машинобудування та гірничої механіки. Член-кореспондент АН СРСР, доктор технічних наук (1987), професор (1988). Працював в інституті «Південгіпрошахт» (Харків, 1956–58); Інститутах чорної металургії (1961–64), геотехнічної механіки (1965–77) та проблем машинобудування (1977–81) АН УРСР; Харківському інституті залізничного транспорту (1981–88); від 1988 (з перервою) – в Українській інженерно-педагогічній академії: завідувач (1988–90, 1998–99) та професор (1990–98) кафедри підйомно-транспортних машин і прикладної механіки, професор кафедри проектування, експлуатації технологічних систем машинобудування (2004–06), професор (2006–08) і завідувач (2008–09) каф. промислового та автомобільного транспорту, завідувач кафедри електротехнічних систем (2009–10), професор кафедри металорізального обладнання і транспортних систем (2010–15). Основний напрям наукових досліджень – динаміка та оптимізація підйомно-транспортних машин.
	Давидов Борис Львович Фахівець у галузі будівельної механіки. Доктор технічних наук (1946), професор (1948). Сталінcька премія (1947). Працював 1935–52 у Донец. індустріальному інституті, 1952–64 – у Харківському гірничому інституті. 1964–80 – завідувач кафедри опору матеріалів і будівельної механіки Українського заочного політехнічного інституту. Досліджував проблеми раціонально режиму роботи підйомих установок і розрахунку міцності гірничих машин. Запропонував варіаційний метод розрахунку конвейєрів, працював над удосконаленням електропідйомних машин для глибоких шахт.
	Ковальський Борис Самійлович Фахівець у галузі машинобудування. Доктор технічних наук (1943), професор (1944). Заслужений діяч науки і техніки УРСР (1966). Від 1928 працював на виробництві, зокрема брав участь у проектуванні перших у СРСР промислових кабельних кранів; від 1934 – у Харківському авіаційному інституті: від 1942 – завідувач кафедри деталей машин; 1973–91 – професор кафедри підйомно-транспорт. машин та прикладної механіки Харківського інженерно-педагогічного інституту. Наукові дослідження: підйомно-транспортні машини, теорія пружності, прикладна механіка. Автор низки основоположних методів розрахунку елементів машин та споруд, спеціальних проблем теорії пружності.
	Кузнецов Борис Іванович Фахівець у галузі автоматизованих систем керування. Доктор технічних наук (1990), професор (1991). Державна премія України в галузі науки і техніки (2000). Пра­цював в Українській інженерно-педагогічній академії: від 1990 – завідувач кафедри систем керування й автоматизації промислових установок, 2003–04 – проректор з наукової роботи; 2005–08 – проф. Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут»; від 2008 – завідувач від­ділу проблем управління Науково-технічного цен­тру магнетизму технічних об’єктів НАНУ (Харків). Синтезував струк­туру й алгоритми багатоканальних систем керування з ітеративним принципом побудови, розробив принципи та алгоритми оптимального керування ними.